ОЛЕКСАНДР ГЛУШКО

11 червня 2022 року від важкого поранення на Сході України загинув випускник механічного відділення ОЛЕКСАНДР ГЛУШКО (випуск 2017 року, група Е-31, куратор Ковальчук М. Г.).
Олександр дуже гарно навчався, ми його згадуємо як здібного та талановитого студента. Він був ведучим на виховних заходах, брав участь у професійних конкурсах, завжди готовий прийти на допомогу одногрупникам. Олександр завжди мріяв стати військовим.
У 2017 році юнак вступив до лав Національної академії Національної гвардії України. Після закінчення навчання проходив службу в Калинівці.
Російські окупанти обірвали молоде життя Героя, який навіть не встиг створити власну сім’ю. У Олександра залишилися батьки та сестра.
На жаль, війна забирає життя кращих з кращих. Вічна та світла пам’ять Герою. Ми завжди пам’ятатимемо про подвиг наших захисників.
ОЛЕКСАНДР ГЛУШКО

КОСТЯНТИН ВАСЮК

У День державного прапора, 23 серпня 2022 року, у бою з ворогом під час танкового обстрілу на південному напрямку загинув випускник механічного відділення КОСТЯНТИН ВАСЮК (випуск 1983 року, група М-92), який був очільником Калинівської міської організації ВО “Свобода” й у минулому – головою Калинівської РДА. Він захищав Україну на фронті ще з 2014 року.
Після РДА він пішов до війська, служив у окремому 308-му інженерно-саперному батальйоні, був заступником командира батальйону з роботи із особовим складом. Воював на Донеччині та Луганщині.
Костянтина Васюка нагороджено відзнакою Міністерства оборони України «Знак пошани». Після демобілізації займався волонтерською діяльністю, зокрема допомагав 26-й артилерійській бригаді.
У 2017 році Костянтин Васюк отримав відзнаку «За заслуги перед Вінниччиною». А у 2017 таку ж відзнаку вручили його сину, який теж захищав нашу країну.
КОСТЯНТИН ВАСЮК
1-й курс, 1979 рік (група М-92. Куратор - Рабцун_Т.В.)
КВК, 1981 рік.
З початком повномасштабного наступу росії на наші землі знову пішов до війська.
Успішний підприємець, добра й щира людина, люблячий чоловік і батько трьох дітей, патріот рідної країни віддав своє життя за наше мирне майбутнє. У пам’яті викладачів коледжу Костянтин назавжди залишиться здібним й активним студентом, надійним товаришем, цілеспрямованою та порядною людиною, вдячним випускником.
Куратор групи Тетяна Рабцун ділиться своїми спогадами про Костянтина: «Я його знала дуже багато років, з першого дня навчання в Калинівському технологічному технікумі. Костя був старостою групи, вирізнявся організаторськими здібностями, жагою до навчання. Будучи першокурсником, він вже проявляв лідерські здібності, цілеспрямований, грамотний, комунікабельний. Костя був яскравою, різносторонньою людиною, добре розбирався в живописі, закінчив музичну школу за класом «Віолончель», організовував туристичні походи та подорожі. Я завжди пишалась його досягненнями в житті. Він був справжній патріот України і загинув як Герой. Дуже важко писати і думати про людину, яку добре знала в минулому, змиритися з важкою втратою. Співчуваю родині. Вічна пам’ять Герою!»
Невимовний біль утрати для нас усіх. Низький уклін і вічна слава Герою! Світла пам’ять!

СЕРГІЙ САВЧУК

У боях за Україну під час артилерійського обстрілу у Херсонській області 11 вересня загинув випускник бухгалтерського відділення СЕРГІЙ САВЧУК (випуск 1996 року, група Б-41). Після служби в армії з 1994 року він навчався в коледжі за спеціальністю Бухгалтерський облік і аудит.
Класний керівник Куровська Наталія Петрівна згадує Сергія як сумлінного й цілеспрямованого студента, який закінчив школу з золотою медаллю, гарно навчався, був ввічливим із викладачами, справедливим із одногрупниками.
У пам’яті викладачів коледжу він назавжди залишиться здібним, активним, наполегливим та порядним випускником.
СЕРГІЙ САВЧУК
1996 рік, група Б-41. Куратор - Куровська_Н.П. та викладачка Воробей_В.Й.
Останні роки Сергій проживав і працював у Польщі. З початком повномасштабного вторгнення рф на територію України повернувся в рідне місто та пішов добровольцем у військо. У Героя залишились мати, дружина, син, сестра. На жаль, словами важко загоїти болючу рану втрати…
Невимовний біль утрати для нас усіх. Низький уклін і вічна слава Герою! Світла пам’ять!

ЮРІЙ ЧОРНИЙ

У боях за Україну 24 жовтня загинув колишній студент механічного відділення ЮРІЙ ЧОРНИЙ. Він був чемним студентом, надійним товаришем, світлою і доброю людиною – й саме таким назавжди залишиться в нашій пам’яті.
Захисник 5 років прослужив у Миротворчих військах, пройшов випробування на мужність в АТО, з перших днів повномасштабного вторгнення рф на територію України пішов добровольцем на фронт. Мріяв повернутися додому з Перемогою, та не судилося…
У Юрія залишилися невтішними батьки, сестра, дружина та донька. На жаль, словами важко загоїти болючу рану втрати…
Невимовний біль утрати для нас усіх. Низький уклін і вічна слава Герою! Світла пам’ять!
ЮРІЙ ЧОРНИЙ

ВІТАЛІЙ БОНДАРЕНКО

Під час танкового обстрілу в бою під Бахмутом на Донеччині 15 грудня 2022 року загинув випускник механічного відділення ВІТАЛІЙ БОНДАРЕНКО (випуск 2008 року, група М-41). З 2004 року навчався в коледжі за спеціальністю 133 Галузеве машинобудування (Обслуговування та ремонт обладнання підприємств текстильної та легкої промисловості)

З початком повномасштабного вторгнення росії на територію України Віталій пішов добровольцем у тероборону, а з червня був мобілізований до війська. Війна обірвала життя юнака, єдиного сина в батьків, який не встиг створити власну сім’ю. На жаль, словами важко загоїти болючу рану втрати…

У пам’яті педагогів коледжу Віталій назавжди залишиться здібним, майстровитим, активним та порядним випускником.
ВІТАЛІЙ БОНДАРЕНКО

Класний керівник Людмила Дичук згадує Віталія як дуже доброго юнака, сумлінного й добросовісного студента. Він гарно навчався, був увічливим із викладачами, справедливим із одногрупниками.

Невимовний біль утрати для нас усіх. Низький уклін і вічна слава Герою! Світла пам’ять!

АНДРІЙ ПИЛИПЧУК

Безжальна війна в жорстоких боях 22 січня під Херсоном відібрала життя 26-річного Героя – захисника України, нашого випускника механічного відділення АНДРІЯ ПИЛИПЧУКА (випуск 2017 року, група М-31, куратор Старчеус А.В.).
Юнак мешкав у селі Корделівка Калинівської громади. З 2014 до 2017 року навчався в коледжі за спеціальністю 133 Галузеве машинобудування. Після здобуття освіти пов’язав своє життя із військом. З 2017 року проходив службу за контрактом у Національній Гвардії України. Після закінчення контракту служив у лавах Збройних сил України.

Андрій Пилипчук воював у складі 131 окремого розвідувального батальйону, він був командиром бойової машини, командиром відділення.

Оскільки Андрій Пилипчук був військовим розвідником, а гаслом його підрозділу “Завжди попереду”, то йому та його побратимам доводилось виконувати важливі бойові завдання.

У липні 2022 року Андрія Пилипчука нагородили медаллю «За військову службу Україні», а у грудні 2022 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Завідувачка відділення Рабцун Тетяна Василівна згадує Андрія як сумлінного й здібного студента, порядного, справедливого, доброго, щирого хлопця та надійного товариша.

 

Він мав мрії та плани на майбутнє… Але війна обірвала життя юнака, який так і не встиг створити власну сім’ю. У нього залишилися невтішними батьки, сестра, племінниця та кохана дівчина.
Світлий спогад про Андрія назавжди залишиться в наших серцях. Пам’ятаймо, якою ціною Україна сьогодні виборює Незалежність!
Невимовний біль утрати для нас усіх. Низький уклін і вічна слава Герою! Світла пам’ять!

УСТІЙ РОМАН

1 лютого 2023 року на Херсонщині внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої загинув наш випускник механічного відділення РОМАН УСТІЙ (випуск 2006 року, група Е- 21, куратор Людмила Тесецька).
Роман мешкав у селі Прилуцьке Калинівської громади. З 2002 до 2006 року навчався в коледжі за спеціальністю 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка. Пройшовши випробування ООС, став на захист України від російських окупантів.
Куратор Тесецька Людмила Миколаївна згадує: “Моя перша й найулюбленіша в КТФК група Е-21..для викладача – це як перша дитина для матері… ти один із них – сумлінний, урівноважений, добрий, світлий… Роман з цікавістю ставився до обраної спеціальності. Він був веселим і щирим хлопцем, надійним товаришем. Йому б ще жити й жити, любити, мріяти, реалізовуватись… Клята війна обірвала молоде життя в самому розквіті… Тобі назавжди – 35!”
Світлий спогад про Романа назавжди залишиться в наших серцях. Пам’ятаймо, якою ціною Україна сьогодні виборює Незалежність!

 Невимовний біль утрати для нас усіх. Низький уклін і вічна слава Герою! Світла пам’ять!

УСТІЙ РОМАН